Найкраще, що могло зі мною статися під час карантину. Рідні Карпати.Новими стежками. З давніми Marina Liubashevskaia та новими друзями Irine Bruy, Roma Onyshcenko, Petro Shamborovskyy, Oxana Volzhina.

Поряд з особистями, які надихають. З сильними та цікавими людьми , які бачили цей світ з найвищої вершини — Еверест Irina Galay та Semerenko Dmitrii.

З екстрім гідом Oleg Ivanchenko, який пройшов безліч гір, з яким відчуваєшся безпечно.

З дні зимових стежок у травні. 2 вершини Петрос та Говерла, хребти, перемички. Магічні лісові хатинки, де ми ночували.

Часом було тісно і холодно, але з релакс музичкою та вечірніми екзлюзивними історіями про Еверест. З грибною юшкою та баношем на вогні. З хуртовиною, морозом та сонцем. З втомою та енергією життя. З пропаленим ньюстайл черевиком на вогні, забутими рукавицями, з травмованим коліном, з головою, що була в іншому вимірі. Для когось пережите було вперше, для когось надможливе.

Ми всі ішли. В останній день вслухались та підловили спільний темп, дихання та внутрішнє щастя.

Гори… Любимо… Буде ще…

Тішусь, що була з ВАМИ. Вдячна.