День туризму: історія, традиції, цікаві факти

16/07/2025

Коментарів: 0

Кажуть, що подорож — це не втеча від реальності, а шлях до себе справжнього. Кожен, хто коли-небудь відчував вітер у горах або загублювався на вуличках чужого міста, знає, як змінюється сприйняття світу після дороги. Саме про це — День туризму. Свято не про валізи й селфі, а про відкриття, культуру, повагу й нові сенси. Воно нагадує: мандри — не розкіш, а частина того, що робить нас людьми.

Коли відзначають Всесвітній День туризму?

Здавалося б, подорожі — справа особиста. Але Всесвітній день туризму, який святкують щороку 27 вересня, доводить: це явище значно глибше. Саме цього дня в 1970-му було ухвалено Статут Всесвітньої туристичної організації — з нього все й почалося. Вже з 1980 року дату закріпили офіційно, і з того часу вона стала символом глобального діалогу про туризм.

Цікаво, що святкування щоразу має нове обличчя. В одних країнах цього дня відкривають маршрути для маломобільних туристів, в інших — проводять лекції про відповідальні мандри, хтось організовує фестиваль локальної кухні, а десь запрошують до школи альпінізму. Власне, така різноманітність і робить туризм тим, чим він є — простором для кожного.

Міжнародний День туризму — девіз свята

Одна з традицій цього дня — щорічний девіз. Що це означає? UNWTO (та сама організація, яка його започаткувала) щороку обирає головну тему: про що ми, як туристи, маємо подумати саме зараз. Це може бути щось глобальне — наприклад, цифровізація або клімат, або локальне — скажімо, роль молоді чи культурної спадщини.

Іноді ці девізи звучать ніби банально, але за ними часто стоїть величезна робота. На їхній основі будують програми обміну, створюють нові маршрути, формують освітні курси. Зрештою, кожен рік у туризмі має свою атмосферу — і девіз допомагає її зрозуміти.

Ось добірка девізів Всесвітнього Дня туризму з 1980 року:

Рік	Девіз
1980	Туризм як внесок у збереження культури, мир і взаєморозуміння
1981	Вплив туризму на якість життя
1982	Найцінніше у подорожах — гостинні господарі й свідомі гості
1983	Подорожі — не лише право кожного, а й відповідальність
1984	Туризм для підтримки миру, співпраці та міжнародного діалогу
1985	Молодіжні подорожі: знайомство з історією заради дружби і миру
1986	Туризм як рушійна сила глобального миру
1987	Подорожі як інструмент розвитку регіонів
1988	Туризм — шлях до загальної освіти
1989	Свобода переміщення туристів формує нову світову реальність
1990	Туризм як недооцінена індустрія, що потребує розвитку
1991	Роль освіти, комунікації й інформації у формуванні туризму
1992	Туризм як міст соціальної єдності та міжнародної солідарності
1993	Гармонійне поєднання туризму та охорони природи
1994	Професійний персонал — запорука якісного туризму
1995	СОТ: 20 років на службі світовій туристичній галузі
1996	Туризм як засіб толерантності та миру між народами
1997	Туризм як ключ до працевлаштування та захисту природи у XXI столітті
1998	Співпраця держави і бізнесу — рушій для розвитку туризму
1999	Туризм і збереження спадщини напередодні нового тисячоліття
2000	Технології й природа: виклики для туризму XXI століття
2001	Туризм як мова миру й міжцивілізаційного діалогу
2002	Екотуризм як основа сталого майбутнього
2003	Туризм у боротьбі з бідністю та для зміцнення соціального балансу
2004	Спорт і туризм: дві сили, що зближують культури й суспільства
2005	Від мрій Жуля Верна до реальності сучасних подорожей
2006	Подорожі як шлях до особистого збагачення
2009	Туризм як святкування культурного різноманіття
2010	Подорожі, що збагачують досвід і світогляд
2011	Туризм як міст між культурами
2012	Туризм і стійка енергетика для спільного майбутнього
2013	Водні ресурси та туризм: відповідальність за спільне благо
2014	Вплив туризму на розвиток місцевих громад
2015	Мільярд мандрівників — мільярд нових можливостей
2016	Туризм без бар’єрів для всіх
2017	Стійкий туризм як інструмент розвитку
2018	Туризм в епоху цифрових трансформацій
2019	Подорожі як основа якісної зайнятості
2020	Туризм і розвиток сільських територій
2021	Туризм для рівного й справедливого зростання
2022	Туризм, який потребує переосмислення
2023	Зелені інвестиції як майбутнє туризму
2024	Туризм у глобальному контексті сучасного світу

Ці девізи не лише для краси — вони віддзеркалюють політику, тренди і виклики, з якими стикається індустрія у певний момент часу. Відновлення після пандемій, цифровізація туризму, нові формати взаємодії з природою — усе це відображається у щорічних темах.

Яким буде День туризму у 2025 році?

В час, коли світ дедалі активніше подорожує, а слово «туризм» часто асоціюється з розвагами й економікою, Ватикан нагадує: мандри можуть і повинні мати глибший сенс. Напередодні Всесвітнього дня туризму 2025 року архієпископ Ріно Фізікелла оприлюднив послання, у якому туризм звучить не як галузь — а як простір людяності, відповідальності й надії.

Цьогорічна тема — «Туризм та сталий розвиток». Вона наче зчитує дух часу: з одного боку — екологічні виклики, з іншого — зростаюча кількість мандрівників, і все це в рік, коли Католицька Церква проводить Святий Ювілей. За словами архієпископа, туризм сьогодні — це не просто питання маршруту. Це вибір способу життя, який має враховувати не лише задоволення мандрівника, а й добробут людей, які в цьому туризмі працюють, і стан довкілля, куди ми всі прагнемо вирушити.

Ватикан наголошує: «справедливість» у туризмі — це не гучна фраза, а цілком конкретні речі. Наприклад, чесна оплата праці для гідів, кухарів, покоївок. Це протидія спекуляціям, коли туристичні ціни злітають у космос лише тому, що «сезон». І це, зрештою, щире ставлення до тих, хто приїздить — без зачинених дверей, без втомленого «нам вас забагато».

Окрема тема — вплив туризму на природу. Тут Фізікелла говорить прямо: туризм має не виснажувати Землю, а допомагати її берегти. Це заклик не тільки до урядів чи великих компаній, а й до кожного, хто пакує рюкзак чи бронює готель. Бо навіть найменше рішення — подорож без пластику, вибір менш популярного маршруту, повага до місцевих правил — уже має значення.

І при цьому, каже архієпископ, туризм не втрачає свого духовного виміру. Багато людей вирушають у мандри саме для того, щоб «видихнути», залишити метушню й доторкнутися до чогось більшого. Саме тому Ватикан особливо підкреслює роль святинь як місць тиші й зустрічі — не лише з Богом, а й із собою.

Згадують і про майбутні події: у жовтні в Римі відбудеться Дев’ятий Всесвітній конгрес із душпастирської опіки туризму. Там говоритимуть не лише про стратегії, а й про сенси: як зробити туризм простором людського зростання, а не просто черговим індустріальним проєктом.

Весь текст послання звучить як спроба повернути туризму його глибину. Нагадати, що справжня подорож — це не лише зміна ландшафту, а трансформація всередині. І якщо це відбувається з повагою до природи, до інших і до самого себе — значить, ми на правильному шляху.