Хто такий Райнгольд Месснер?

20/06/2025

Коментарів: 0

Райнгольд Месснер — одна з найвідоміших фігур в історії альпінізму, людина, яка змінила уявлення про можливості тіла і духу в горах. Він першим у світі підкорив усі 14 восьмитисячників без використання кисню, довівши, що навіть найвищі вершини можна здолати самотужки, покладаючись лише на власні сили. Його сходження стали не просто спортивними досягненнями, а глибокими особистими випробуваннями, що перетворювалися на історії про сміливість, втрати й надзвичайну витривалість.

Біографія Райнхольда Месснера

Райнгольд Месснер народився 17 вересня 1944 року в невеликому селі Вільнойс (нині — Південний Тіроль, Італія). Його дитинство минуло серед альпійських вершин, які з юних років формували характер і майбутню пристрасть до гір. Батько Месснера був учителем, що багато значило в ті часи, і з ранніх років привчав сина до дисципліни та відповідальності. Вже у підлітковому віці Райнгольд почав здійснювати перші серйозні сходження разом із молодшим братом Ґюнтером, який став його найважливішим напарником у перші роки альпіністської кар’єри.

Поворотним моментом у житті став 1970 рік, коли брати вирушили на підкорення Нангапарбату. Після досягнення вершини, на зворотному шляху, Ґюнтер загинув — це була глибока особиста трагедія, яка залишила слід на все життя. Водночас цей епізод не зламав Месснера, а, навпаки, ще більше загартував його і спрямував на шлях соло-сходжень — напрочуд складної і ризикованої форми альпінізму.

Знамениті і найважчі сходження

Серед легендарних досягнень Райнгольда Месснера — підйом на Еверест у 1978 році разом із Петером Хабелером. Цей історичний момент назавжди увійшов до хронік альпінізму, адже це було перше успішне сходження на найвищу вершину планети без використання кисневих балонів. У той час медики і дослідники вважали, що подібне неможливо — висота понад 8800 метрів сприймалася як смертельна зона, де людина фізично не може функціонувати. Але Месснер і Хабелер довели протилежне: повільно, з неймовірними зусиллями, вони досягли вершини, ставши символом нового підходу до гір. Їхній підйом показав, що витривалість, технічна підготовка і психологічна стійкість здатні компенсувати відсутність додаткового кисню.

Через два роки, у 1980 році, Месснер повернувся до Евересту, цього разу наодинці. Це сходження було ще більш ризикованим — не лише через відсутність кисню, а й через те, що він обрав новий маршрут із тибетського боку, який раніше не використовувався для соло-підйомів. На додачу, він здійснив це у період мусонів, коли погодні умови на Евересті особливо непередбачувані. Стихія, ізоляція та виснаження стали його постійними супутниками протягом кількох днів. Успішне досягнення вершини в цих умовах вважається одним із найвеличніших подвигів в історії альпінізму.

Ще одним визначним досягненням стало сходження на Манаслу — восьму за висотою вершину світу (8163 метри), розташовану в Непалі. Ця гора вважається однією з найнебезпечніших через складну географію маршруту і часті лавини. Месснер піднявся на Манаслу без кисню, під час експедиції, яка вимагала не лише фізичної витривалості, а й виняткової обережності. У певний момент він мусив відмовитись від стандартного маршруту через погіршення погоди й обрати обхідний шлях, що подовжив експедицію. Його рішення, як завжди, ґрунтувалося на глибокому розумінні гір і інтуїції, розвиненій роками досвіду.

Ось деякі з вершин, які Месснер підкорив без додаткового кисню:

Канченджанґа — третя за висотою вершина світу, відома своєю технічною складністю
Макалу — крута і стрімка гора, що вимагає виняткових технічних навичок
Лхоцзе — “сусідка” Евересту, із небезпечним маршрутом уздовж льодовикових схилів
К2 — друга за висотою гора світу, яку називають “Дикою горою” через високу смертність серед альпіністів

Усе це Месснер здійснював не заради рекордів чи визнання. Для нього кожне сходження було актом особистої трансформації, викликом, який змінює людину не зовні, а зсередини. Він неодноразово наголошував, що справжнє сходження починається не з першого кроку нагору, а з внутрішнього рішення його здійснити.

Культурна спадщина Месснера

Райнгольд Месснер — це не лише про гори. Він став одним із найвпливовіших популяризаторів альпінізму, письменником, режисером та засновником серії музеїв під назвою Messner Mountain Museum. Його книги про експедиції перекладено багатьма мовами, і вони залишаються актуальними для всіх, хто цікавиться екстремальними мандрами та психологією витривалості.

Особливу увагу він приділяв розвитку ідей “чистого альпінізму”, де головне — не перемогти гору, а гармонійно взаємодіяти з нею. Він не раз наголошував, що альпініст має бути не завойовником, а учнем гір. У цьому сенсі його підхід суттєво вплинув на нові покоління альпіністів і став основою для створення не однієї школи альпінізму по всьому світу, включаючи і в Україні.

У своєму культурному доробку Месснер зумів об’єднати спорт, філософію й естетику життя на межі можливого. Його ім’я стало символом людської сміливості й глибокого зв’язку з природою.