Класифікація маршрутів та категорії труднощі в альпінізмі

24/04/2017

Коментарів: 0

Автор: Юлия Аргунова

Перш ніж ми почнемо говорити про таку складну і багатогранну тему як труднощі альпіністських маршрутів, давайте відповімо на одне дуже важливе питання: а навіщо власне сходинку необхідно знати і вміти орієнтуватися в класифікації маршрутів і категоріях складності?

Перша та найважливіша причина – це бажання ходити в гори безаварійно! І для цього основним принципом, яким вам необхідно керуватися при виборі маршруту, є його посильність саме для вас і вашої групи. Тоді можна говорити про безпеку його проходження.

Вершина Голки Туюк-Су (4 213 м.), Заілійский Алатау, маршрут проходження 4А кат. складності

Система єдиних категорій труднощі на Пост Радянському просторі дозволяє зрозуміти вам і вашим вчителям, який досвід вже у вас є і до чого ви готові, навіть якщо вершини, на яких ви були одна на Камчатці, а інша – на Кавказі, а ви самі з вашим учителем знаходитесь у Казахстані в ущелині Туюк-Су.

Крім того, на класифікацію маршрутів спирається система спортивних розрядів з альпінізму. Кваліфікаційний рівень кожного альпініста визначається наявним досвідом сходжень за маршрутами певної категорії складності та обсягом знань, набутих під час підготовки до них при виконанні вимог єдиної навчальної програми.

Пік Вільна Корея (4 740 м.), Киргизія, маршрут 6А кат. складності. Фото: Кирило Білоцерківський

Вперше класифікація гірських вершин у СРСР почалася ще передвоєнні роки і з того часу постійно поповнювалася, і систематизувалася. Після розпаду СРСР вона залишилася практично без змін і діє зараз на всій території Пост Радянського простору.

Класифікація маршруту має на меті дати загальну оцінку прокладеному шляху на вершину.

Категорія проблеми присвоюється маршруту певної комісією Федерації з Альпінізму Росії після подання звіту про його проходження першопрохідниками.

Ця оцінка суб’єктивна, але є кілька факторів, якими зазвичай керуються:

  1. Складність окремих ділянок, їх протяжність та розташування на маршруті;
  2. Абсолютна висота вершини, що одночасно характеризує зміну категорії ділянок залежно від абсолютної висоти їх розташування;
  3. Власне довжина маршруту (без урахування підходів та спуску, незалежно від їх протяжності та труднощі, по моренах, льодовиках, осипах та т. п.);
  4. Середня крутизна маршруту;
  5. Час, необхідне проходження маршруту, віднесене до груп, підготовленим до цієї категорії складності.

Виходячи з цих параметрів є 6 категорій та 6 напівкатегорій у кожній категорії. Нижче дуже коротка їх характеристика:

Нульова (IA) — дуже легка категорія: Подолається без використання будь-якого спеціального спорядження.

Перша (I) — легка категорія: При проходженні потрібна елементарна альпіністська підготовка та навички роботи зі спорядженням.

Друга (II) — Проста категорія: Проходить при підйомі та спуску з використанням рук для створення опор. Під час проходження потрібна альпіністська підготовка.

Третя (III) — середня категорія: Підйом за даними ділянками вимагає спеціальної підготовки, здійснюється вільним лазінням, за допомогою рук, з рюкзаком.

Четверта (IV) —вище середньої категорії: круті скельні ділянки з обмеженою кількістю зачіпок, що вимагають напруженого вільного лазіння і хорошого володіння технікою пересування по гірському рельєфу Проходження з рюкзаком можливе, але дуже ускладнене.

П’ята (V) — важка категорія: круті скелі різноманітного рельєфу з дуже обмеженою кількістю незручних зачіпок, упорів, виступів, що мають, однак, достатню кількість тріщин для створення штучних опор для проходження потрібна хороша фізична, технічна та тактична підготовка. Рух здійснюється вільним лазінням лише поперемінно, з можливим застосуванням штучних точок опори.

Шоста (VI) — дуже важка категорія: гранично важкі гладкі вертикальні і скелі, що нависають, з дуже обмеженою кількістю незручних зачіпок, виступів, уступів, навіть тріщин, що дозволяють організувати штучні точки опори і страховку. Потребує вищої альпіністської підготовки.

Пік Піраміда (5900 м.), маршрут Direkt Matay, 5Б кат. складності, першопроходження Г.Дуров і М.Отепбаєв, 2014 рік

Крім цього, ще за типом рельєфу альпіністські маршрути поділяються на скельні, сніжно-льодові та комбіновані. Розрядні норми передбачають наявність досвіду скельних та комбінованих сходжень. Чисто льодово-снігових маршрутів у класифікації небагато, і за досвідом, що набувається на них, вони фактично прирівнюються до комбінованих. Віднесення маршруту до скального або комбінованого здійснюється за переважним характером складних місць, що визначають категорію складності.

Наряду з сходженнями на вершини класифікуються також траверси – проходження не менше двох вершин, причому спуск з попередньої вершини повинен проходити в напрямку наступної і здійснюватися не шляхом підйому.І сходження, і траверси можуть по-різному класифікуватися для літніх та зимових сходжень. У залік на розряди та звання з альпінізму приймаються маршрути категорій: 1Б, 2А, 2Б, ЗА, 3Б, 4А, 4Б, 5А, 5Б, 6А, 6Б.

До речі, кваліфікації маршрутів та категорії труднощі в інших країнах можуть відрізнятися від системи, яка використовується в Росії і тому, приїхавши в інший район, переконайтеся, що ви розумієте, про що йдеться і виберете маршрут правильно.

Скельні заняття школи Альпінізма і скелелазіння команди ExtremeGuide. Ціль: підготувати участників до маршрутів різноманітних категорій складності.

Всім успішних сходжень та безпечних спусків!

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Підписатися
Сповістити про
guest
0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі