Як ми захворіли на гори - ExtremeGuide

Наш Блог про пригоди

Як ми захворіли на гори

11/10/2015

Коментарів: 0

Автор: Юлия Аргунова

Іванченко Олег, засновник:

Історія про «ExtremeGuide» починалася ще коли я був у початковій школі. Надивившись «Клуб Подорожей» і мріяв про те, як я пробиратимуся серед джунглів з мачете і підніматимусь на вулкан Кіліманджаро. Потім був дитячий табір у горах Криму.

2002 року я потрапив до «секти», яка називалася спортивно-туристський клуб «Одеса». Там я зустрів Валерія Юдіна, президента клубу, який сказав одну фразу «вечірки та дискотеки у твоєму віці — це те, чого хочеться зараз, а ось гори — це те, що ти згадуватимеш усе життя». Суть цього прислів’я я зрозумів уже через два роки, потрапивши вперше на Кавказ (2004 рік) у гірський похід. Перший перевал був на висоті 3850 м. З нього відкрився Головний Кавказький хребет, і я зрозумів, що гори моє. Було таке відчуття як гори — це частина мене. Після цього туризм та гори заповнили 90% мого життя.

Ще на четвертому курсі ВНЗ я отримав звання інструктора-туризму та провів зліт на 200 осіб.
2005 року я став керівником клубу «Одеса». У сумі 6 місяців я проводив у походах та на різних виїздах у вихідні. Я закінчив ВНЗ у 2007, але вже на 5-му курсі почав розуміти, що робота в офісі та за спеціальністю, до якої я йшов 8 років, «інженер-проектувальник систем автоматизації тих. процесів» це не те, чим потрібно мені займатися по життю. Мій наставник та друг В.Я. Юдін наполягав на тому, що мені потрібно шукати роботу у туризмі з людьми. Завдяки йому я зрозумів, що хобі може стати покликанням та місією…

Я зрозумів, що водити людей у гори, відкривати їм новий світ, робити їх щасливими. Адже щастя – це основне прагнення та мета нашого життя.

Загалом 2008 рік став роком заснування та переходом на професійну роботу гідом. З’явилася перша версія сайту. На початку весь «ExtremeGuide» складався з одного гіда, менеджера, координатора та директора. Із роботою «проектувальника АСУТП» я зав’язав…

Моя мама дуже переживала (як будь-яка людина старої системи), що я не пішов працювати «на завод електриком» і незрозуміло навіщо навчався 8 років, закінчив два ВНЗ з двома червоними дипломами. Я вперто сидів за комп’ютером, наповнював сайт, водив групи. Я ось і сам не зрозумію навіщо я так довго навчався у ВНЗ, хоча будучи студентом у мене завжди був час, але не завжди була можливість кудись поїхати…

У 2010 році з’явилися нові співробітники, кількість походів стала збільшуватися, з’явилися глобальні цілі та прагнення. Було обрано загальний курс на розвиток та розширення.

Спочатку наші походи були влітку Кримом та Карпатами, потім у 2010 році з’явився Кавказ та Алтай зі сходженнями на Ельбрус та Білуху. У 2015 році ми відкрили представництво у Санкт-Петербурзі, утворилася ключова структура компанії.

Підтвердження нашого досвіду – це звіти та відгуки на сайті, а також соціальні мережі та відеоблоги..

До зустрічі на стежці, нехай у вас завжди буде час на подорожі, а можливості збігатимуться з бажаннями!

0 0 votes
Рейтинг статьи
Subscribe
Notify of
guest
0 комментариев
Inline Feedbacks
View all comments